Sacred Texts Bible World Bible Index Previous Next
1:1 Петр, апостол Ісуса Христа, вибраним захожанам розсїяння по Понту, Галатиї, Кападокиї, Азиї і Витиниї,
1:2 по провидінню Бога Отця, через осьвяченнє Духа, на послуханнє і кропленнє крові Ісус-Христової: Благодать вам і мир нехай намножить ся.
1:3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,
1:4 до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас,
1:5 котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасенне, готове явитись останнього часу.
1:6 Сим радуйте ся, мало нині (коли треба), смуткуючи у всяких напастях,
1:7 щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.
1:8 Котрого не бачивши любите, і на котрого нині не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною,
1:9 приймаючи конець віри вашої, спасеннє душам.
1:10 Про се ж то спасеннє розвідували і допитувались пророки, що про вашу благодать пророкували,
1:11 дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед сьвідкуючи про Христові страстї і про славу, що після них;
1:12 котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нині звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.
1:13 Тим то, підперезавши поясницї думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приносить ся вам в одкриттю Ісуса Христа.
1:14 Яко діти слухняні, не водячи себе по давнім хотїнням вашим, що в незнанню,
1:15 а, яко Покликавший вас сьвятий, і. ви самі сьвяті у всьому життю будьте:
1:16 бо написано: "Будьте сьвяті, бо я сьвят."
1:17 І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по ділу, то 80 страхом провожайте час вашого домування,
1:18 знаючи, що не тлінним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отців переданого,
1:19 но дорогоцінною кровю Христа, як непорочного і чистого агнця,
1:20 призначеного перш настання сьвіта, обявленого в останнї часи задля вас,
1:21 що через Його віруєте в Бога, котрий воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб віра ваша і надія була на Бога.
1:22 Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро,
1:23 як народжені не з тлінного сїмя а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік.
1:24 Бо "всяке тіло, як трава, і всяка слава чоловіча, як цьвіт на траві: Зісохла трава і цьвіт її упав;
1:25 а слово Господнє пробував по вік." Се ж слово - благовіствововане між вами.
2:1 Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,
2:2 Яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасенне;
2:3 коли покушали, що благий Господь.
2:4 Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,
2:5 і самі, яко живе камінне, будуйте дім духовний, сьвященьство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.
2:6 Тим то й стоїть в писанню: "Ось, владу в Сионї угольний, камінь, ви. браний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся."
2:7 Оце як вам віруючим, - дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї";
2:8 і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.
2:9 Ви ж - рід вибраний, царске Сьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;
2:10 ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.
2:11 Любі, молю, як чужосторонцїв ї прохожих, ухилятись від тілесного хотїння, котре воює проти душі,
2:12 і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.
2:13 Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,
2:14 чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворпям.
2:15 Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,
2:16 яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.
2:17 Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.
2:18 Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
2:19 Се бо угодно перед Богом, кола хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.
2:20 Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.
2:21 На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;
2:22 котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;
2:23 котрий, злословлений, .не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;
2:24 котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".
2:25 Були бо ви, як вївцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.
3:1 Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова була з'єднані,
3:2 дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).
3:3 Ваша окраса нехай не буде зовнїшне заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу;
3:4 а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.
3:5 Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;
3:6 як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху.
3:7 Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'уіпинялись молитви ваші.
3:8 Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;
3:9 не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили.
3:10 "Хто-бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради;
3:11 нехай ухиляеть ся від злого, гробить добре; нехай шукає впокою, і побяваєть ся за ним.
3:12 Бо очі Господнї на праведних, і уші Його на молення їх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять."
3:13 І хто ж такий, що заподіяв би вам лихо, коли будете наслїдниками доброго?
3:14 Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь;
3:15 а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом;
3:16 маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї.
3:17 Лучче бо, коли воля Божа, пострадати за добрі дїла, анїж за дїла лихі;
3:18 тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші. Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом,
3:19 в котрому і тим духам, що в темниці, прийшовши, проповідував,
3:20 колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісім душ, спасло ся од води;
3:21 чого образ хрещеннє (не відложеннє тілесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,
3:22 котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і власті і сили.
4:1 Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждає тїлом, перестає грішити,
4:2 щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї.
4:3 Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпусті, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.
4:4 Чим і дивують ся, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи;
4:5 котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.
4:6 На се бо і мертвим проповідувано благовістє, щоб приняли суд по чоловіку тїлом, і жили по Бозї духом.
4:7 Усьому ж конець наближив ся. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов.
4:8 Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покривав множество гріхів.
4:9 Будьте гостинні один для одного без дорікання.
4:10 Кожний, яко ж приняв дар, так ним нехай служить один одному, як добрі доморядники всякої благодати Божої.
4:11 Коли хто говорить, то нехай говорить як слова Божі; коли хто служить, нехай же служить по силї, котру подає Бог; щоб у всьому прославляв ся Бог через Ісуса Христа, котрому слава і держава по вічні віки. Амінь.
4:12 Любі, не чудуйтесь розпаленнєм, що буває вам на спокусу, наче б вам що дивного довело ся;
4:13 а радуйтесь, яко ж маєте участь в страданнях Христових, щоб і в одкриттю слави Його радувались і веселились.
4:14 Коли докоряють вас за імя Христове, - ви блаженні; Дух бо слави й Бога почиває на вас; ними він хулить ся, вами ж прославляєть ся.
4:15 Тільки ж нїхто з вас нехай не постраждає яко душегубець, або злодій, або лиходій, або як бунтівник;
4:16 коли ж яко Християнин, то нехай ве соромить ся, а прославляє Бога за сю участь.
4:17 Бо пора початись судові від до му .Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?
4:18 коли "праведник тільки що спасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?"
4:19 Тим то й страждаючі по волі Божій, як вірному Творцеві, нехай передають душі свої, роблячи добре.
5:1 Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:
5:2 пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користі, а з доброго серця;
5:3 анї пануйте над народом, а взором будьте стада;
5:4 і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.
5:5 Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."
5:6 Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу;
5:7 всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.
5:8 Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;
5:9 проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.
5:10 Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте. Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушне).
5:11 Йому слава і держава по вічні віки. Амінь.
5:12 Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте.
5:13 Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій.
5:14 Витайте один одного у цїлуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христі Ісусї. Амінь.